Май
25
Металургійна промисловість - основний виробник конструкційних матеріалів - поділяється на чорну і кольорову металургію. її розвиток і розміщення залежить від наявності сировини і палива та попиту на метал. У минулому основна частина металургійних заводів, що випускали чорні метали, розміщувалась біля вугільних басейнів або в районах залягання залізних руд. Сьогодні також виділяються металургійні райони на базі паливних ресурсів (Рур, Пітсбург, Донбас, Кузбас, Сілезія, або рудних залягань (Лотарингія, Кривий Ріг, Урал, КМА). Освоєння нових родовищ залізної руди і палива супроводжується розвитком на їх території чорної металургії (Індія, Бразилія, Китай). Однак на розміщення заводів все більший вплив має транспортний фактор і кон'юнктура ринку. Внаслідок їх впливу великі металургійні підприємства розміщуються на шляхах перевезення сировини і палива або поблизу ринків збуту. Таким шляхом розвитку характеризується металургія Японії, Італії, Республіки Кореї - країн, що не мають власних сировинних і паливних баз.
Сьогодні актуальною проблемою розвитку і розміщення чорної металургії світу є проблема ефективного використання вторинних ресурсів (металобрухту). З вторинних ресурсів виплавляється 1/3 чорних металів, що використовуються у виробництві.
До недавнього часу найбільшим виробником чорних металів у світі були СЛА. Сьогодні на перше місце вийшла Японія (понад 100 млн.т. сталі на рік). Провідну роль у виробництві сталі посідають також Китай, Німеччина, Україна, Росія, Італія, Канада, Бразилія та ряд інших країн. Найпотужніші комплекси виробництва чорних металів з повним циклом у світі сформувалися у Донбасі, на Уралі, в Кузбасі, Рурському басейні, в Лотарингії, Верхній Сілезії, Пенсільванії (СЛА) та інш. Ряд великих металургійних комбінатів розміщені біля великих транспортних вузлів, зокрема в акваторії морських портів. Потужні комплекси розміщені у Франції (Дюнкерк), Німеччині (Бремен), Італії (Генуя, Таранто), у СЛА (гирло ріки Делавер), в Японії (Кобе).
Кольорова металургія представляє багато різних металів (понад 70), серед яких найпопулярніші - алюміній, мідь, цинк, свинець. Виробництво кольорових металів пов'язане з великими витратами на одиницю готової продукції сировини, палива й електроенергії. При розміщенні підприємств обов'язково суміщаються видобуток і збагачення сировини. Оскільки при збагаченні одержують концентрати з високим вмістом корисних компонентів, багато комплексів кольорової металургії розміщуються в районах з достатньою кількістю палива і електроенергії, а концентрати для переробки завозять з інших районів. Такий варіант розміщення підприємств вигідніший, бо частка паливно-енергетичних затрат у комплексі кольорової металургії може досягати 50-60%.
Характерним в розвитку галузей кольорової металургії є те, що більшість промислово розвинутих країн не мають необхідних запасів сировини (за винятком СЛА, Канади, Росії, Китаю). Сьогодні найпоширенішим кольоровим металом є алюміній. Найбільшим виробником алюмінію у світі є СЛА, які імпортують багато сировини і використовують власну дешеву електроенергію. Потужні алюмінієві комплекси діють у Росії, яка посідає друге місце після СЛА (Волгоград, Красноярськ, Братськ та ін.). На третьому місці Канада. Великими виробниками є Австралія, Німеччина, Японія, Китай, Франція. В Україні діє Запорізький алюмінієвий комбінат і глиноземний завод у Миколаєві.
Взагалі виробництво кольорових металів зосереджено переважно у розвинених країнах. Країни з нижчим рівнем економічного розвитку спеціалізуються на випуску концентратів і чорнового металу.